Яновський Юрій

(1902 - 1954)

27 серпня 1902 Народився в селі Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області) в селянській родині.

1908 У пошуках кращого життя родина переїхала до Єлисаветграда.

1919 Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі.

1922–1923 Вчився в Київському Політехнічному Інституті на перших двох курсах.

1922 Перший вірш «Море» надрукував російською мовою

1924 Уперше виступив з віршами українською мовою.

1925–1926 Працював на Одеській кінофабриці художнім редактором.

1925 Збірка «Мамутові бивні».

З 1927 Жив у Харкові.Збірка «Кров землі».

1928 Новела «Поворот».

1931 Заборонений роман «Чотири шаблі», п'єса «Завойовники».

1932 «Дума про Британку»

1935 Роман в новелах «Вершники».

З 1939 Жив в Києві.

1940 Видав збірку почасти дуже дотепних, пройнятих живим гумором оповідань «Короткі історії».

1941-1945 За війни Яновський був редактором журналу «Українська література» і військовим кореспондентом на Нюрнберзькому процесі.

1947 Роман «Жива вода».

25 лютого 1954 Бувши слабого здоров'я, Яновський, проте, довго витримував тиск безнастанних репресій і капітулював щойно під кінець життя збіркою з мистецького погляду анемічних «Київських оповідань» (1948).

Помер Юрій 25 лютого 1954 року . Попри це, твори Яновського поруч з творчістю таких визначних майстрів слова, як П. Тичина, М. Хвильовий, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, увійшли в класичний фонд літератури українського відродження першої половини XX ст.