Стельмах Ярослав

(1949-2001)

30 листопада 1949 року народився Ярослав Михайлович Стельмах у Києві, в сім"ї українського письменника Михайла Стельмаха. Родина проживала в будинку для письменників на Богдана Хмельницького. Ярослав був прешою дитиною в родині. Мав ще молодшого брата Дмитра і сестру Марту.

Ярослав ріс обдарованою дитиною, мав різносторонні інтереси. Одночас захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. З боротьби і боксу мав спортивні розряди, додатково займався гімнастикою та плаванням. Особливо цікавим для себе письменник вважав світ дитинства. З раннього віку досить успішно вивчав англійську

1970 – ще студентом інституту іноземних мов спробував перекладати з англійської. З Канади йому привезли книгу Маркузі «Гарпун мисливця». Над її перекладом він працював з великим задоволенням. Це був перший його досвід перекладу з іноземної.

1971 – закінчив Київський інститут іноземних мов, згодом — аспірантуру при ньому

1974 – у 25 років став кандидатом наук.

1975 – вийшла дебютна книжка Ярослава Стельмаха "Манок" — оповідання для дітей. Через три роки увійшов до Спілки письменників.

У 1978 був прийнятий до Спілки письменників України.

У 1981 році закінчив Вищі літературні курси при Московському літературному інституті імені О. М. Горького.

1999 – названий кращим драматургом року

До речі, одна з його п’єс вважається автобіографічно-пророчою – "Синій автомобіль". Там ідеться про письменника, який у дитинстві мріяв про синій автомобіль, а у фіналі спалив свої рукописи.

Про той вогонь одразу згадали всі, коли 52-річний Стельмах несподівано загинув в автокатастрофі. 4 серпня 2001 року його автомобіль згорів на шосе під Борисполем. Уранці Ярослав Стельмах підписав для внучки Зої свою книжку "Голодний, злий і дуже небезпечний". Того самого дня у нього за кермом відмовило серце. Похований в Києві на Байковому кладовищі поруч з батьком на ділянці № 2.

Після нього залишилася багата літературна спадщина. Творчий доробок у підсумку становить кілька книг прози, десятки п"єс, кіносценаріїв та інсценізацій Відомий він ще й як перекладач драматичних творів.

Переклав на українську мову ряд популярних п'єс, які йшли на сценах Києва і Львова.