(1863
- 1942)
27 листопада 1863 Народилася Ольга Кобилянська у
містечку Гура-Гумора в Південній Буковині в багатодітній сім'ї дрібного
урядовця. З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та
німецьку мови, якими говорили в її родині.
1868 Батька перевели до м. Сучави. Там Ольга Кобилянська
познайомилася з місцевим парохом та українським письменником Миколою
Устияновичем. Як між родинами в цілому, так і між їх доньками, зокрема Ольгою
Кобилянською і Ольгою Устиянович, зародилися приятельські стосунки, які тривали
до кінця життя письменниці.
1880-ті «Гортенза, або Нарис із життя однієї дівчини», «Доля чи
воля?»
1891 Пізніше вона жила в селі Димка, а з 1891 — у Чернівцях.
1894 Вона взяла активну участь у феміністичному русі. Ставши
однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині»,
Кобилянська обґрунтувала мету цього руху в брошурі «Дещо про ідею жіночого
руху». Письменниця порушила питання про тяжке становище жінки «середньої
верстви», активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за право жінки
на гідне життя.
1895 Повість «Царівна»
1896 Новели «Аристократка», «Impromptu phantasie».
1898 Оповідання «Valse melancolique».
1895-1901 Повість «Земля»
1905 Повість «Ніоба», «Через кладку».
1908 «В неділю рано зілля копала…»
1917 «Назустріч долі»
1923 «Зійшов з розуму»
1927 «Але Господь мовчить…»
1928 «Пресвятая Богородиця, помилуй нас!»
1933 «Не смійтесь»
21 березня 1942 Померла у Чернівцях.
Немає коментарів:
Дописати коментар