(1936 - 2004)
7
листопада 1936 Микола Вінграновський
народився в селі Богопіль (нині Первомайськ) Миколаївської області. Згадуючи своє
дитинство, письменник стверджує, що змалечку пам'ятав лише степ: «скрізь, куди
не глянь степ, степ і степ». Не знав він тоді ще ні Дніпра, ні Довженка. А
потім була війна, тяжкі повоєнні роки.
Писати вірші почав у студентські
роки
Навчався на акторському відділі
Київського інституту театрального мистецтва. Після першого курсу, його забрав
із собою у ВДІК до Москви Олександр Довженко. Однокурсниками Вінграновського
були Георгій Шенгелая, Лариса Шепітько, Отар Іоселіані, Роллан Сергієнко,
Віктор Туров.[2] Ще студентом зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість
полум'яних літ», автором якого був Олександр Довженко.
1958 Перші вірші з'явилися на сторінках журналів
«Дніпро» та «Жовтень» («Дзвін»).
1959 Повість «Світ без війни»
1960 Повість «Президент»
7
квітня 1961 «Літературна газета»
вийшла із заголовком на всю четверту сторінку: «Микола Вінграновський. З книги
першої, ще не виданої», де було надруковано аж п'ятнадцять віршів молодого
автора.
1962 Перша поетична збірка «Атомні прелюди»
1964 Режисер художнього фільму «Дочка Стратіона»
1967 Побачила світ друга поетична збірка «Сто
поезій».Щоправда, завдяки старанням цензорів в остаточному варіанті поезій
залишилося 99…
1971 Збірка «Поезії»
1982 Збірка «На срібнім березі» «Київ»
1984 Збірка «Губами теплими і оком золотим»
Лауреат Державної премії України
імені Тараса Шевченка (1984) за збірки творів для дітей «Літній ранок», «Літній
вечір», «Ластівко біля вікна», «На добраніч».
1986 Повість «Кінь на вечірній зорі»
1990 Збірка «Цю жінку я люблю»
1991 Роман «Наливайко»
1993 Збірка «З обійманих тобою днів»
1997 Збірка «Любове, не прощавай!», Історичний нарис
«Чотирнадцять столиць України»
2003 Повість «Манюня»
2004 Найповніше видання доробку — «Вибрані твори в трьох
томах»
27
травня 2004 Помер 27 травня 2004
року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).
Немає коментарів:
Дописати коментар