(1912
- 1970)
14
листопада 1912 Народився в Обухові
(нині місто Київської області) в сім'ї шевця.Старший брат Андрія — Петро
Малишко — став своєрідним народним бандитом — Робін Гудом, який грабував
комуністів і радянських чиновників, але не чіпав простих селян. 1928 року Петра
Малишка спіймали, відвезли до Києва, де засудили до страти. Мати Андрія й Петра
зверталася з проханням про помилування до голови ВУЦВК Григорія Петровського,
але безрезультатно. Пізніше Андрій Малишко сказав про брата: «Якби я писав
вірші так, як Петро — ціни б мені не було!»
1930 Закінчив семирічку в рідному селі, вчився в
медичному технікумі, потім — на літературному факультеті Київського інституту
народної освіти. Андрій Малишко надрукував перші вірші в журналах «Молодий
більшовик» та «Глобус».
1932 Закінчив інститут, учителював в Овручі.
1934–1935 Служив у Червоній армії.
1935 Після демобілізації переїхав до Харкова і працював
журналістом у газеті «Комсомолець України», в «Літературній газеті» та в
журналі «Молодий більшовик».
1936 Збірка «Батьківщина»
1938 «Лірика», «З книги життя»
1939 «Народження синів»
1940 «Листи червоноармійця Опанаса Байди», «Березень»,
«Зоревідні», «Жайворонки»,поеми «Трипілля», «Ярина», «Кармалюк», «Дума про
козака Данила».
1941
— 1944 Поет служив військовим
кореспондентом де виступав і як поет, і як публіцист.
1941 «До бою вставайте!»
1942 «Україно моя!», «Понад пожари»
1943 «Слово о полку», «Битва»
1944 «Полонянка»
1944–1947 Після війни працював відповідальним редактором
журналу «Дніпро». Депутат Верховної Ради УРСР 3-го та 4-го скликань. Був членом
ВКП (б) (від 1943 року).
1946
«Ярославна»
1947 Поема «Прометей».Отримав Сталінську премію.
1950 З'явилась збірка «За синім морем», написана після
відвідин поетом Канади та США разом з групою діячів культури.
1951 Сталінська премія за збірку «За синім морем».
1956 «Що записано мною»
1959 «Серце моєї матері»
1960 «Полудень віку».Голова правління Українського
громадського відділення Агентства преси «Новини».Мешкав у Києві в будинку
письменників Роліті по вулиці Б. Хмельницького
1961 «Листи на світанні»
1962 «Прозорість»
1964 «Дорога під яворами». Шевченківська премія за
збірку «Далекі орбіти».
1966 «Рута»
1968 «Синій літопис»
1970 «Серпень душі моєї»
1969 Державна премія СРСР за збірку «Дорога під
яворами».
17
лютого 1970 Помер. Похований в
Києві на Байковому кладовищі.
Немає коментарів:
Дописати коментар